Збереження податкового кредиту через подання скарги на постачальника до декларації з ПДВ.

Налоговый кредит в судах

Збереження податкового кредиту через подання скарги на постачальника до декларації з ПДВ.

Суд висловив свою позицію щодо строків подання підтверджуючих документів до заяви-скарги на постачальника (додаток 8 до декларації з ПДВ)

У Листі від 24.10.2013 р. №1486/12/13-13 й ВАСУ приділив увагу спорам щодо реєстрації податкових накладних (їх коригувань) у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) через помилку у місцезнаходженні продавця.

І оскільки це таки більше стосується покупця, то виникла проблема щодо визначення строків подання підтверджуючих на поставку товарів/послуг документів, що дають право на ПК.

Нагадаємо, що згідно з абз.11 п. 201.10 ПКУ покупець вправі додати до декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на постачальника, який:

1) або відмовився надати податкову накладну,

2) або порушив порядок її заповнення та/або порядок її реєстрації в Єдиному реєстрі.

Така скарга є підставою для включення покупцем сум податку до складу ПК. 

Цією ж нормою передбачено необхідність подання до заяви (скарги на постачальника) копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону про бухоблік, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Уявимо собі ситуацію, коли така скарга:

1) подається засобами електронного зв’язку,

2) подається листом з копіями (у паперовому вигляді) всіх необхідних документів.

Виникає запитання: у які строки мають бути подані такі підтверджуючі документи – у строки, встановлені для подання декларації з ПДВ, разом зі скаргою (додаток 8), чи у будь-які інші строки після подання декларації?

Податківці вважають, що такі документи мають подаватись разом з декларацією з ПДВ та скаргою (дод. 8), що подається до неї. Тобто фактично такі документи дають можливість розглянути скаргу з підтверджуючими документами на товар/послугу та даних декларації щодо показників ПК на момент проведення камеральної перевірки.

Проте є два важливих факта:

строк проведення камеральних перевірок декларації з ПДВ становить 30 к.д., що настають за граничним терміном її отримання (п. 200.10 ПКУ).

норми абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПКУ вказують на необхідність подання підтверджуючих документів, але не вказують, у які саме строки слід їх подавати (загальна позиція апеляційних інстанцій) : разом зі скаргою та декларацією, в межах встановлених строків для подання декларації з ПДВ (якщо сама декларація та скарга (дод. 8) подається раніше граничного строку подання декларації) чи після подання декларації з ПДВ разом зі скаргою (дод.8), але до закінчення строків проведення камеральної перевірки, чи у будь-які інші строки. Хоча, на нашу думку, все ж важливо подати їх у розумні строки до моменту проведення камеральної перевірки.

Враховуючи вищенаведене, суд не визнає порушенням приписів абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПКУ, якщо декларація з ПДВ подана засобами електронного зв’язку 19.03.2012 року, а підтверджуючі документи у паперовому вигляді листом лише 13.04.2012 р. (ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2013 р. Справа № 826/1366/13-а).

В іншій справі судом з’ясовано, що декларація з ПДВ подана 21.05.2012 з додатками №5, №8 за квітень 2012, а копії первинних бухгалтерських документів (що засвідчують факт сплати податку, у зв’язку з придбанням товарів/послуг) до додатку №8 підприємством фактично подано через канцелярію ДПІ — 23.05.2012. Оскільки подані документи повністю підтверджують правомірність формування податкового кредиту, то порушень покупцем приписів абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПКУ суд також не побачив (ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 р. Справа № 2а-15171/12/2670).