Нарахування ЕСВ на період тимчасового припинення діяльності підприємства

ЕСВ на время прекращения хозяйственной деятельности

Нарахування ЕСВ на період тимчасового припинення діяльності підприємства

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці, які використовують працю ФО на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців).

Згідно з п. 2 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками ЄВ є громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють, на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, у ФОП та ФО, які забезпечують себе роботою самостійно на умовах трудового договору (контакту), або інших умовах, передбачених законодавством.

ЄВ нараховується для платників, зазначених, зокрема у п. 1 (крім абзацу сьомого) та 2 частини першої ст. 4 Закону № 2464, – на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами(п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Статтею 65 Цивільного кодексу України 16 січня 2003 р. № 435-IV визначено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Якщо працівник, який одночасно є власником, виконував певну роботу на умовах трудового договору, укладеного відповідно до вимог ст. 21, 24 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VІІІ зі змінами та доповненнями, то йому повинна бути виплачена заробітна плата (згідно з трудовим договором (контрактом)), розмір якої не може бути меншим за мінімальний, установлений законодавством.

Таким чином, якщо установчими документами передбачено, що на період тимчасового припинення діяльності підприємства функцію керівника виконує його засновник, однак при цьому не отримує за це винагороди (доходу), то ЄCВ не нараховується.