Податок на нерухомість

Налог на недвижимость

Податок на нерухомість

Оподаткування нежитлової нерухомості введено в Україні з 1 січня 2015 року, місцевим органам влади делеговані повноваження щодо встановлення ставки податку.

Це закріплено законом » Про внесення змін до податкового кодексу України та деякі законодавчі акти України щодо податкової реформи» від 28.12.2014р. №71-VIII.

Так, ставка податку за 1 кв. м загальної площі об’єктів житлової та нежитлової нерухомості для фізичних і юридичних осіб встановлюється в розмірі, що не перевищує 2% мінімальної заробітної плати на рік, або приблизно 24,36 грн (мінімальний розмір оплати праці станом на 1 січня 2015 року — 1218 грн на місяць).

Закон передбачає пільги зі сплати податку на нерухомість для фізичних осіб. Зокрема, база оподаткування квартири зменшується на 60 кв. м, будинку — на 120 кв. м. У разі одночасного перебування у власності платника податків різних типів об’єктів житлової нерухомості база оподаткування зменшується на 180 кв. м.

За наявності у власності платника податків більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу податок нараховується, виходячи з сумарної загальної площі об’єктів, зменшеної на 60 кв. м для квартир і на 120 кв. м для будинків.

За наявності у власності об’єктів житлової нерухомості різних видів податок нараховується, виходячи з сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної на 180 кв. м.

Місцеві ради можуть збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування, а також визначати пільги із податку з житлової нерухомості для фізичних осіб залежно від рівня доходів і майнового стану.

Пільги щодо податку для фізичних осіб не надаються на об’єкт оподаткування, якщо його площа перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування, а також на об’єкти оподаткування, що використовуються з метою отримання доходів.

Не підлягають оподаткуванню будівлі дитячих будинків сімейного типу, гуртожитки, житлова нерухомість непридатна для проживання, зокрема, у зв’язку з аварійним станом, а також житло, яке належить дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину.

Не є об’єктом оподаткування нежитлова нерухомість, що використовується суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, які здійснюють свою діяльність в малих архітектурних формах (МАФ) і на ринках; будівлі промисловості, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, а також об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх ніх підприємств.

Нарахування суми податку з об’єктів нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, проводиться контролюючим органом за місцем реєстрації власника нерухомості.