Обязательные РРО для ФЛП перенесли на 2022 год

 

Законом №1017-IX «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и других законов Украины ….» отсрочено обязательное применение РРО для плательщиков единого налога.

Что поменялось в Законе и кого коснулись нововведения рассмотрим далее:

  • определять предельные объемы доходов для пребывания на ЕН для 1-3 групп, исходя из размеров МЗП: 1 группа – 167 МЗП (с 1 января 2021 г. при минимальной заработной плате 6000 грн это 1 002 000 грн), 2 группа – 834 МЗП (с 1 января 2021 г. 5 004 000 грн) и 3 группа – 1167 МЗП (1 января 2021 г – 7 002 000 грн);
  • исключить нормы по применению механизма компенсации покупателям (потребителям) по жалобам о нарушении установленного порядка проведения расчетных операций части суммы примененных к субъектам хозяйствования штрафных (финансовых) санкций;
  • отсрочить до 1 января 2022 года обязательное применение РРО (ПРО) для физических лиц – предпринимателей, которые являются плательщиками единого налога второй – четвертой групп и объем дохода которых в течение календарного года не превышает 220 МЗП, кроме тех, которые осуществляют деятельность в сферах с существенными рисками уклонения от налогообложения;
  • отменить штрафные санкции за несоответствие наличных средств на месте проведения расчетов сумме средств, указанной в дневном отчете РРО, и за отсутствие предварительного программирования товаров в РРО (ПРО);
  • продлить на год (до 1 января 2022 года) применение пониженных размеров финансовых санкций за нарушение субъектами хозяйствования отдельных требований закона относительно использования ПРО РРО при проведении расчетных операций (то есть до 1 января 2022 года, санкции, определенные п. 1 ст. 17 Закона о РРО, будут применяться в таких размерах: 10% стоимости проданных с нарушениями, установленными этим пунктом, товаров (работ, услуг) – за нарушение, совершенное впервые; 50% стоимости проданных с нарушениями, установленными этим пунктом, товаров (работ, услуг) – за каждое следующее совершенное нарушение);
  • установление нового лимита для обязательного применения РРО физлицами — «единщиками» вместо 1 млн грн будет 220 МЗП, (1 января 2021 г. – 1 320 000 грн). Этот лимит будет действовать с 1 января 2021 года. До этого момента действует лимит в 1 млн грн за п. 296.10 НКУ.
  • предоставить возможность не применения РРО в 2021 году при продаже текстиля, автозапчастей и товаров (предоставления услуг) через Интернет, но в случае не превышения лимита дохода на уровне 220 МЗП (в 2021 году это будет 1 320 000 грн). При получении дохода более 220 МЗП в 2021 году РРО таким ФЛП будет нужен.

* Сферами с существенными рисками с 1 января 2021 года будут:

  • реализация технически сложных бытовых товаров, подлежащих гарантийному ремонту;
  • реализация лекарственных средств, изделий медицинского назначения и оказание платных услуг в сфере здравоохранения;
  • реализация ювелирных и бытовых изделий из драгоценных металлов, драгоценных камней, драгоценных камней органогенного образования и полудрагоценных камней.

Из рисковых будут исключены такие сферы (п. 61 подразд. 10 разд ХХ ПКУ) :

  • реализация товаров (предоставление услуг) через сеть Интернет;
  • розничную торговлю подержанными товарами в магазинах (группа 47.79 КВЭД);
  • деятельность ресторанов, кафе, ресторанов быстрого обслуживания, если такая деятельность является иной, чем определена пунктом 11 ст. 9 Закона о РРО;
  • деятельность туристических агентств, туристических операторов;
  • деятельность гостиниц и подобных средств временного размещения (группа 55.10 КВЭД);
  • реализацию текстиля (кроме реализации за наличные средства на рынках), деталей и принадлежностей для автотранспортных средств в соответствии с перечнем, утверждаемым Кабинетом Министров Украины. Перечень утвержден постановлением КМУ от 22.07.2020 г. №634.

То есть эти сферы деятельности будут исключены из рисковых.

Надання одноразової матеріальної допомоги у розмірі 8 тис. грн найманим працівникам, та ФОП внаслідок карантину

ЗАКОН УКРАЇНИ

 Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2

Цей Закон спрямований на підтримку у 2020-2021 роках застрахованих осіб та надання допомоги суб’єктам господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Форми соціальної підтримки застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2

  1. Соціальна підтримка відповідно до цього Закону у 2020-2021 роках полягає в соціальному захисті застрахованих осіб та наданні допомоги суб’єктам господарювання (юридичним особам, фізичним особам — підприємцям) на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі — соціальна підтримка).
  2. Соціальна підтримка реалізується в таких формах:

одноразова матеріальна допомога застрахованим особам — одноразова виплата держави у зв’язку із втратою частини заробітної плати найманими працівниками суб’єктів господарювання, робота яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, встановлених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі — обмежувальні протиепідемічні заходи, пов’язані із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та у зв’язку із втратою частини доходу фізичними особами — підприємцями, економічна діяльність яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19);

одноразова матеріальна допомога суб’єктам господарювання — одноразова виплата держави суб’єктам господарювання задля збереження робочих місць з метою виплати найманим працівникам суб’єкта господарювання одноразової матеріальної допомоги в період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19);

одноразова компенсація суб’єктам господарювання — одноразова виплата держави суб’єктам господарювання, які є юридичними особами, з метою відшкодування витрат, понесених на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

  1. Надання державою соціальної підтримки застрахованим особам у вигляді одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам здійснюється на підставі самостійного звернення такої фізичної особи у порядку, визначеному статтею 2цього Закону.
  2. Порядок звернення та надання соціальної підтримки застрахованим особам та суб’єктам господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), визначається Кабінетом Міністрів України.

Перелік основних видів економічної діяльності, стосовно яких здійснюються обмежувальні протиепідемічні заходи, пов’язані із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), що призводять до тимчасової зупинки роботи суб’єктів господарювання, визначається Кабінетом Міністрів України (далі — Перелік видів економічної діяльності).

  1. У цьому Законі терміни «застрахована особа»,  «страхувальник» та «роботодавці» вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Стаття 2. Одноразова матеріальна допомога застрахованим особам

  1. Застрахована особа має право на отримання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам у розмірі вісім тисяч гривень. При цьому застрахована особа, що має право на отримання зазначеної допомоги, має бути найманим працівником суб’єкта господарювання, основний вид економічної діяльності якого заявлений першим у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань станом на 31 жовтня 2020 року та відповідає визначеним у Переліку видів економічної діяльності, або фізичною особою — підприємцем, основний вид економічної діяльності якого заявлений першим у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань станом на 31 жовтня 2020 року та відповідає визначеним у Переліку видів економічної діяльності.
  2. Одноразова матеріальна допомога застрахованим особам не надається:

1) найманим працівникам:

які на дату звернення працюють у суб’єкта господарювання, що не нарахував єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за третій квартал 2020 року;

які працюють у суб’єкта господарювання, основний вид економічної діяльності якого на 31 жовтня 2020 року не відносився до Переліку видів економічної діяльності;

які працюють у суб’єкта господарювання за сумісництвом;

середня заробітна плата яких перевищує тридцять тисяч гривень на місяць. При цьому для обчислення середньої заробітної плати враховуються усі місяці третього кварталу 2020 року;

2) фізичним особам — підприємцям, які є застрахованими особами:

державна реєстрація яких на дату набрання чинності цим Законом становить менше трьох місяців;

які на дату набрання чинності цим Законом сплатили у 2020 році єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за себе менше ніж за три місяці;

основний вид економічної діяльності яких на 31 жовтня 2020 року не відносився до Переліку видів економічної діяльності;

які є найманими працівниками та фізичними особами — підприємцями одночасно;

підприємницька діяльність яких на дату набрання чинності цим Законом, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, припинена.

  1. Виплата одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам здійснюється на підставі заяв застрахованих осіб, поданих ними в електронній формі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.

У заяві про виплату одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам зазначається:

прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) особи, її дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

адреса місця проживання;

підтвердження відповідності застрахованої особи положенням цього Закону;

номер банківського рахунка для виплати одноразової матеріальної допомоги — за стандартом IBAN.

  1. Перевірка інформації, повідомленої застрахованою особою у заяві про виплату одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, здійснюється програмними засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг на підставі відомостей, що обробляються у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування про страхувальників та застрахованих осіб, та передаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, центральному органу виконавчої влади, що формує державну політику у сфері цифровізації.
  2. Перерахування коштів для виплати одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, за списками на виплату, наданими центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у сфері цифровізації, в межах сум, які надійшли від головного розпорядника відповідної бюджетної програми, не пізніше наступного операційного дня після їх надходження.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, подає списки на виплату одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам уповноваженому Кабінетом Міністрів України банку для проведення платежів, який перераховує кошти застрахованим особам не пізніше наступного операційного дня після їх надходження.

Виплата одноразової матеріальної допомоги застрахованій особі проводиться уповноваженим банком на банківський рахунок (у форматі IBAN), зазначений у заяві застрахованої особи.

Суми невиплаченої одноразової матеріальної допомоги до кінця бюджетного року повертаються до Державного бюджету України через рахунок головного розпорядника бюджетної програми, відкритий у Державній казначейській службі України.

  1. Застраховані особи несуть відповідальність за достовірність інформації, наданої для отримання одноразової матеріальної допомоги, передбаченої цією статтею.

У разі виявлення недостовірних відомостей, наданих застрахованою особою, на підставі яких було виплачено одноразову матеріальну допомогу, що впливають на право застрахованої особи на її одержання, сума одноразової матеріальної допомоги підлягає поверненню застрахованою особою центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Не повернуті добровільно суми, передбачені цією статтею, підлягають стягненню на підставі рішення про відшкодування одноразової матеріальної допомоги, яке видається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, та є виконавчим документом.

  1. Порядок подання та форма заяви про виплату одноразової матеріальної допомоги, порядок формування та перевірки відомостей, а також порядок перерахування та строки надання одноразової матеріальної допомоги, її повернення та стягнення у разі подання застрахованою особою недостовірних даних встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 3. Одноразова матеріальна допомога суб’єктам господарювання

  1. Суб’єкти господарювання — юридичні особи (далі — суб’єкти господарювання), які на дату набрання чинності цим Законом вимушено скоротили або можуть скоротити передбачену законодавством тривалість робочого часу працівників, у тому числі через простій, після впровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), за їх зверненням можуть отримати одноразову матеріальну допомогу для виплати таким працівникам.

Розмір одноразової матеріальної допомоги, передбаченої цією статтею, визначається пропорційно робочому часу працівника, який скорочено або заплановано скоротити, у тому числі через простій, та не може перевищувати восьми тисяч гривень на одного працівника.

  1. Одноразова матеріальна допомога, передбачена цією статтею, не надається:

1) за найманих працівників:

які на дату звернення працюють у роботодавця та за яких роботодавцем сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування менше ніж усі місяці третього кварталу 2020 року;

які працюють у роботодавця за сумісництвом;

2) суб’єктам господарювання:

період від дати державної реєстрації яких до дати набрання чинності цим Законом становить менше трьох місяців;

які на дату набрання чинності цим Законом отримують допомогу по частковому безробіттю та/або допомогу по частковому безробіттю на період карантину відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»;

діяльність яких на дату набрання чинності цим Законом, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, припинена, перебуває у стані припинення або банкрутства.

  1. Для отримання одноразової матеріальної допомоги, передбаченої цією статтею, суб’єкт господарювання надає територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за своїм місцезнаходженням, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань заяву та відомості за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України, в тому числі в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг у строки, визначені Кабінетом Міністрів України.

Інформація для надання одноразової матеріальної допомоги суб’єкту господарювання передається з Єдиного державного вебпорталу електронних послуг територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в електронній формі.

Рішення щодо виплати або відмови у виплаті одноразової матеріальної допомоги, передбаченої частиною першою цієї статті, приймаються територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

  1. Виплата одноразової матеріальної допомоги здійснюється територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Рішення щодо виплати або відмови у виплаті одноразової матеріальної допомоги, передбаченої частиною першою цієї статті, приймаються територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за місцезнаходженням суб’єкта господарювання, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

  1. Невикористана сума одноразової матеріальної допомоги повертається суб’єктом господарювання територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
  2. Суб’єкт господарювання несе відповідальність за достовірність інформації, наданої для отримання одноразової матеріальної допомоги, передбаченої цією статтею, та цільове її використання.

Сума одноразової виплати матеріальної допомоги, передбаченої цією статтею, отримана суб’єктом господарювання на підставі наданих ним недостовірних даних або використана ним не за цільовим призначенням, стягується територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, з суб’єкта господарювання.

  1. На одноразову матеріальну допомогу, передбачену цією статтею, не поширюються вимоги Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання».
  2. Порядок та строки надання одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання, розрахунку її розміру, стягнення, форма заяви та перелік документів, які подаються суб’єктом господарювання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 4. Одноразова компенсація витрат суб’єктам господарювання

  1. Суб’єкти господарювання мають право на отримання одноразової компенсації, у разі якщо на 31 жовтня 2020 року їх основний вид економічної діяльності відносився до Переліку видів економічної діяльності.
  2. Для реалізації права на отримання одноразової компенсації суб’єкт господарювання має подати в електронному вигляді заяву до податкового органу за місцем обліку як платник єдиного внеску.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на підставі поданих заяв формує Реєстр набувачів одноразової компенсації суб’єктам господарювання.

  1. Сума одноразової компенсації суб’єкту господарювання розраховується як середнє значення сплачених суб’єктом господарювання сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за десять місяців, що передували набранню чинності цим Законом. Розрахунок суми одноразової компенсації здійснюється шляхом ділення суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, сплаченої за десять місяців, що передували набранню чинності цим Законом, на десять.

Розмір суми одноразової компенсації суб’єктам господарювання розраховується територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, за основним місцем обліку платника єдиного внеску відповідно до наданих повноважень.

Одноразова компенсація суб’єктам господарювання не надається, якщо у суб’єкта господарювання на дату набрання чинності цим Законом є заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

  1. Одноразова компенсація суб’єктам господарювання надається юридичним особам, підприємницька діяльність яких на дату набрання чинності цим Законом, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, не припинена.
  2. На компенсацію, передбачену цією статтею, не поширюються вимоги Закону України»Про державну допомогу суб’єктам господарювання».
  3. Порядок надання одноразової компенсації суб’єктам господарювання, форма заяви на отримання одноразової компенсації суб’єктам господарювання, порядок формування та ведення Реєстру набувачів одноразової компенсації суб’єктам господарювання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
  4. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
  5. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
  6. Внести зміни до таких законів України:

1) статтю 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 46, ст. 345 із наступними змінами) доповнити частиною такого змісту:

«Встановити, що:

ліцензії закладів громадського харчування на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, термін дії яких закінчився під час карантину та обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, вважаються такими, що продовжують свою дію на період карантину та обмежувальних заходів, а також протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення;

під час карантину та обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, а також протягом трьох місяців після його/їх закінчення, до закладів громадського харчування, які мають ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, не застосовуються положення частини сорок сьомої, сорок восьмої та абзацу четвертого частини сорок дев’ятої статті 15 цього Закону»;

2) у Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 49-51, ст. 376 із наступними змінами):

абзац третій частини першої статті 24 викласти в такій редакції:

«Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу»;

друге речення абзацу третього частини першої статті 40 після слів та цифр «статті 11 цього Закону» доповнити словами та цифрами «та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення»;

абзац перший частини першої статті 58 після слів «здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом» доповнити словами «соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України»;

розділ XV «Прикінцеві положення» доповнити пунктами 147 і 148 такого змісту:

«147. Для застрахованих осіб, які визначені у пункті 1 статті 11 цього Закону, місяці в межах періоду запровадження Кабінетом Міністрів України обмежувальних протиепідемічних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), що призводять до тимчасової зупинки роботи їх страхувальників згідно із переліком, передбаченим частиною четвертою статті 1 Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для такого періоду.

Різниця між мінімальним страховим внеском, що підлягав сплаті за таких застрахованих осіб за періоди, зазначені в абзаці першому цього пункту та пункті 145.1 цього розділу, та сумою сплаченого страхового внеску за цих осіб покривається за рахунок коштів Державного бюджету України.

148. Якщо у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), в осіб, які визначені у пунктах 2 і 3 статті 11 цього Закону та здійснюють економічну діяльність, основний вид якої тимчасово зупинений рішенням Кабінету Міністрів України, внаслідок здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, сума сплачених внесків за відповідний місяць є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей місяць до страхового стажу зараховується як повний місяць за умови здійснення у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожен відповідний місяць за формулою:

ТП = Св / В, де:

ТП — тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;

Св — сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць;

В — мінімальний страховий внесок, визначений абзацом першим цього пункту»;

3) у статтю 11 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 48, ст. 483; 2015 р., № 21, ст. 133) включити пункт 21 такого змісту:

«21. Документи дозвільного характеру, що не обумовлені міжнародними зобов’язаннями або іншими обмеженнями, встановленими законом, строк дії яких закінчується у період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), вважаються такими, дію яких продовжено на період карантину та обмежувальних заходів і протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення»;

4) частину другу статті 20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11 із наступними змінами) доповнити абзацом п’ятим такого змісту:

«Інформація про осіб, які отримували допомогу по частковому безробіттю відповідно до статей 47, 471 Закону України «Про зайнятість населення» та одноразову матеріальну допомогу суб’єктам господарювання відповідно до Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2″ за період з 1 березня 2020 року, подається у порядку і строки, визначені Кабінетом Міністрів України»;

5) розділ V «Прикінцеві положення» Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 3, ст. 23) доповнити пунктом 4 такого змісту:

«4. Тимчасово, на період встановлення Кабінетом Міністрів України карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом шести місяців з дня його/їх відміни, дія пункту 3 частини першої статті 13 цього Закону не поширюється на суб’єктів малого і середнього підприємництва у сфері громадського харчування»;

6) у пункті 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 16, ст. 100):

підпункт 4 виключити;

доповнити підпунктами 5 та 6 такого змісту:

«5) для суб’єктів господарювання, діяльність яких була заборонена/обмежена на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), строки дії договорів оренди державного та комунального майна, які закінчуються у цей період, продовжуються на період карантину та обмежувальних заходів, а також протягом одного місяця з дня його/їх закінчення;

6) суб’єктам господарювання, діяльність яких була заборонена у цей період, не нараховується та ними не сплачується орендна плата за договорами оренди державного або комунального майна».

  1. Особи, яким призначено пенсію в період з 1 квітня 2020 року до набрання чинності цим Законом, мають право на перерахунок пенсії з урахуванням положень підпункту 2 пункту 2 розділу II цього Закону.
  2. Кабінету Міністрів України:

забезпечити у 2020-2021 роках виплати, передбачені цим Законом, за рахунок коштів Державного бюджету України;

у триденний строк із дня опублікування цього Закону:

прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Новый порядок обновления информации о бенефициарах

Бенефициары

Минюст приказом от 12.05.2020 г. №1626/5 внес изменения в некоторые нормативно-правовых документов в сфере госрегистрации бизнеса относительно представления информации о конечном бенефициарного собственника юрлица.

Так, новой нормой дополнен Порядок государственной регистрации юрлиц, ФЛП. За ней, в случае выявления госрегистратором фактов непредставления или несвоевременного представления юридическим лицом предусмотренной законом информации о конечного бенефициарного владельца юридического лица или о его отсутствии, либо документов для подтверждения сведений о конечного бенефициарного владельца юридического лица, таким регистратором не позднее следующего рабочего дня информируется о выявлении соответствующих фактов территориальный орган Минюста. Сделать это нужно по местонахождению юридического лица путем направления соответствующего письма.

Положения этого пункта не применяются государственными регистраторами, являющимися должностными лицами Минюста, его территориальных органов.

Кроме того, внесены изменения в Инструкцию по оформлению материалов об административных правонарушениях в сфере государственной регистрации. В частности, уточнено, что уполномоченными лицами по составлению таких протоколов является:

1) должностные лица Минюста, территориальных органов Минюста — в случае выявления административного правонарушения:

  • во время рассмотрения жалоб на решения, действия или бездействие государственного регистратора, субъектов государственной регистрации территориальных органов Минюста согласно Порядка №1128;
  • во время проведения регистрационных действий в соответствии с Законом №755 или по сообщению государственного регистратора юридических лиц, физических лиц — предпринимателей и общественных формирований в случае, предусмотренном №359/5;

2) должностные лица Минюста – в случае выявления административного правонарушения при осуществлении контроля в соответствии с Порядком №990.

В Инструкции также прописали, что в случае выявления при проведении регистрационных действий фактов непредставления или несвоевременного представления юридическим лицом сведений о конечного бенефициарного владельца или о его отсутствии, либо документов для подтверждения сведений о конечного бенефициарного владельца либо в случае поступления в территориальный орган Минюста уведомления госрегистратора о выявленных фактах непредставления или несвоевременного представления информации о конечного бенефициарного владельца или о его отсутствии, или документов для подтверждения сведений о конечного бенефициарного владельца юридического лица, Министерство юстиции или соответствующий территориальный орган заказным письмом информирует об этом руководителя соответствующего юридического лица или лицо, уполномоченное действовать от имени такого юридического лица (исполнительного органа), с требованием о необходимости обращения такого лица в месячный срок в Министерство юстиции или соответствующего территориального органа для составления протокола об административном правонарушении, ответственность за совершение которого предусмотрена частью шестой статьи 16611 Куоап.

Нарушение руководителем соответствующего юридического лица или лицом, уполномоченным действовать от имени такого юридического лица (исполнительного органа), вышеуказанного срока является основанием для передачи соответствующей информации Госфинмониторинга.

Также подкорректирован Порядок предоставления сведений из Единого государственного реестра юридических лиц, физических лиц — предпринимателей и общественных формирований.

Этот приказ вступит в силу с 28 мая 2020 года.

Непредставление или несвоевременное представление государственному регистратору информации о конечном бенефициарного собственника юрлица или о его отсутствии, либо документов для подтверждения сведений о конечного бенефициарного владельца юрлица влечет за собой наложение штрафа на руководителя юрлица или лицо, уполномоченное действовать от имени юрлица (исполнительного органа), от 17 000 грн до 51 000 грн (ч. 6 ст. 166-11 Коап).

Штрафы будет применять Минюст, его территориальные управления в пределах полномочий (п. 1 ч.1 ст. 255 Коап). Но до утверждения упомянутых выше двух форм, подать такую информацию невозможно (поэтому, и эти штрафы пока не применяются).

***

Обращаем внимание! Минюст приказом от 28.04.2020 г. 1529/5 утвердил новые формы типовых информационных карточек административной услуги по:

* подтверждение сведений о конечном бенефициарном собственнике юридического лица;

* государственной регистрации решения об отмене решения о прекращении творческого союза, территориальной ячейки творческого союза;

  • государственной регистрации решения об отмене решения о прекращении профессионального союза, организации профессиональных союзов, объединения профессиональных союзов;
  • государственной регистрации решения об отмене решения о прекращении организации работодателей, объединения организаций работодателей;
  • государственной регистрации решения об отмене решения о прекращении структурного образования политической партии.

А также утвердил изменения в типовых информационных карточек административных услуг в сфере государственной регистрации юридических лиц, общественных формирований, не имеющих статуса юридического лица, и физических лиц – предпринимателей, утвержденных приказом Министерства юстиции Украины от 19 марта 2020 года № 1040/5.

Особенности составления заявления о присоединении договора о признании Е-документов

 

 

Фискалы в подкатегории 135.03 «ЗИР» отмечают, что согласно п. 1 разд. ІІІ Порядка №557 юридические лица, самозанятые лица, налоговые агенты, контролирующие органы, органы государственной власти, органы местного самоуправления приобретают статус субъекта электронного документооборота с даты заключения Договора о признании электронных документов, путем присоединения к нему на основании Заявления о присоединении к Договору, которая направляется в течение операционного дня в определенном формате (стандарте) средствами телекоммуникационной связи контролирующему органу по основному месту учета плательщика.

Следует отметить, что п. 1 разд. ІІІ Порядка № 557 установлено, что физические лица, которые не являются самозанятыми лицами, автоматически считаются субъектами электронного документооборота и имеют право подавать электронные документы в контролирующие органы исключительно с использованием квалифицированной электронной подписи.

Согласно п. 2 разд. ІІІ Порядка автор создает Заявление о присоединении к Договору в электронном виде. Все реквизиты Заявления о присоединении к Договору обязательные для заполнения, в том числе и электронный адрес плательщика. В случае их отсутствия Заявление о присоединении к Договору к рассмотрению не принимается, формируется первая квитанция с указанием причины непринятия и высылается автору (п. 2 разд. ІІІ Порядка № 557).

При заполнении реквизитов Заявления о присоединении к Договору, в частности, отмечается:

  • дата и номер Заявления о присоединении к Договору;
  • дата и номер Договора, реквизиты Договора, который обнародован на официальном веб-портале ГНС по электронному адресу: https://cabinet.tax.gov.ua/contract;
  • код по ЕГРПОУ/регистрационный номер учетной карточки плательщика налогов или серия (при наличии), номер паспорта, наименование (или фамилия, имя, отчество (при наличии) для физических лиц) плательщика;
  • в лице – фамилия, имя и отчество (далее – ФИО) руководителя (для физического лица – предпринимателя – его ФИО).

что действует на основании:

  • для юридических лиц – вид учредительного документа (устав предприятия или другой учредительный документ), сведения о которых включены в Единый государственный реестр юридических лиц, физических лиц – предпринимателей и общественных формирований (далее – ЕГР) (с указанием даты внесения);
  • для физических лиц – предпринимателей «зарегистрирован как физическое лицо – предприниматель, о чем содержатся сведения в ЕГР» (с указанием даты внесения);
  • для физических лиц, которые осуществляют независимую профессиональную деятельность – закон, на основании которого лицо осуществляет независимую профессиональную деятельность, о чем внесена запись в соответствующий реестр (с указанием даты);
  • код по ЕГРПОУ и наименование контролирующего органа – код по ЕГРПОУ и наименование контролирующего органа (главного управления ГНС в области, главного управления ГНС в г. Киеве, офиса крупных плательщиков налогов ГНС), указанный в Договоре, размещенном на официальном веб-портале ГНС в зависимости от того к какому Договора плательщик присоединяется;

* по адресу – адрес субсайта официального веб-портала ГНС, по которому обнародован договор, а именно: https://cabinet.tax.gov.ua/contract;

  • е-mail Автора – почтовый ящик плательщика, которая используется плательщиком для переписки с контролирующими органами и сообщается путем внесения адреса электронной почты с учетных данных автора.

Электронный адрес автора – адрес электронной почты (e-mail) – запись, состоящая из идентификатора, отметки «@» и доменного имени, идентифицирующая почтовый ящик автора, которая используется автором для переписки с контролирующими органами и сообщается путем внесения адреса электронной почты с учетных данных автора (п. 2 разд. И Порядка № 557).

Вместе с тем, согласно ст. 9 Закона № 755, в ЕГР содержатся помимо прочих сведения о юридическом лице, общественное формирование, не имеющее статуса юридического лица, и физическое лицо – предпринимателя относительно информации для осуществления связи: телефон, адрес электронной почты.

В случае отсутствия сведений об адресе электронной почты плательщика в ЕГР, плательщик может указать в Заявлении о присоединении к Договору адрес электронной почты, который будет использоваться для переписки с контролирующими органами.

Знакомимся с размерами ЕСВ и единого налога для 1 и 2 групп на 2020 год

 

Размер минимальной зарплаты в 2020 году составит:

  • в месячном размере: с 1 января – 4723 гривны;
  • в месячном размере: с 1 сентября – 5000 гривны;
  • в почасовом размере: с 1 января – 28,31 гривны (в 2019 году – 25,13 грн).
  • в почасовом размере: с 1 января – 29,20 гривны.

Соответственно минимальный страховой взнос по ЕСВ с января по август в 2020 году будет составлять 4723 х 22% = 1039,06 грн.

С 1 сентября 2020 года минимальный страховой взнос по ЕСВ  будет составлять 5000 х 22% = 1100,00грн.

Максимальная база для начисления ЕСВ в 2020 году будет составлять 70845 грн.

ЕСВ для работодателей

В 2020 году при начислении зарплаты основному работнику нужно будет платить ЕСВ не ниже 1039,06 грн. с января по август. С 1 сентября не ниже 1100,00 грн.

Напоминаем, что в случае начисления ЕСВ на зарплату работников-лиц с инвалидностью всем работодателям следует применять ставку 8,41% до фактической суммы начисленной зарплаты.

 

ЕСВ для самозанятых лиц и фермеров

Напомним, что сейчас физлица-«единщики» платят ЕСВ самостоятельно, но в расчете на месяц не ниже минимального страхового взноса.

Физлица-«общесистемщики» должны уплачивать ЕСВ с полученного чистого дохода. Но в случае его неполучения они должны самостоятельно для себя определить базу для начисления и уплаты ЕСВ.

Но опять же размер ЕСВ не может быть ниже минимального страхового взноса. Также на уровне минимального страхового взноса должны уплачивать ЕСВ за себя и члены фермерского хозяйства.

 

Категория плательщика Сроки уплаты Минимальный страховой взнос
за месяц, грн за квартал, грн
ФЛП, избравшие упрощенную систему налогообложения независимо от выбранной группы До 20 числа месяца, что наступает за кварталом, за который уплачивается единый взнос (19 апреля, 19 июля, 19 октября, 19 января) 1039,06

с 01.09.20 — 1100,00

3117,18

в 4 квартале — 3300,00

ФЛП, избравшие общую систему налогообложения До 20 числа месяца, что наступает за кварталом, за который уплачивается единый взнос (19 апреля, 19 июля, 19 октября, 19 января)

Окончательный расчет за календарный год до 10 февраля следующего года

1039,06

с 01.09.20 — 1100,00

3117,18

в 4 квартале — 3300,00

Лица, осуществляющие независимую профессиональную деятельность До 20 числа месяца, что наступает за кварталом, за который уплачивается единый взнос (19 апреля, 19 июля, 19 октября, 19 января)

Окончательный расчет за календарный год до 1 мая года следующего за отчетным

1039,06

с 01.09.20 — 1100,00

3117,18

в 4 квартале — 3300,00

Члены фермерского хозяйства До 20 числа месяца, что наступает за кварталом, за который уплачивается единый взнос (19 апреля, 19 июля, 19 октября, 19 января) 1039,06

с 01.09.20 — 1100,00

3117,18

в 4 квартале — 3300,00

 

 

Единый налог

В 2020 году продолжат применяться такие ставки ЕН:

  • для i группы – до 10% от размера прожиточного минимума для трудоспособных лиц, установленного законом на 1 января отчетного года;
  • для ІІ группы – до 20% от размера минзарплаты, установленной законом на 1 января отчетного года;
  • для III группы – в процентах к доходу.

Таким образом, максимальные ставки единого налога с 01.01.2020 года:

  • для плательщиков І группы – 210,20 грн/мес.;

* для плательщиков ІІ группы-944,60 грн / мес.

Обращаем внимание! Это размеры максимальной ставки, а реальную для каждой административно-территориальной единицы должны установить органы местного самоуправления.